Про академіка А. К. Бабка

Анатолій Кирилович Бабко

(15.10.1905 - 7.01.1968)

У жовтні 2015 року українська наукова спільнота святкуватиме 110 років з дня народження визначного українського науковця Анатолія Кириловича Бабка, засновника кафедри аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, талановитого педагога, наставника, лектора.

Наукова робота Анатолія Бабка проводилася в основному у Київському державному університеті, у якому він очолював кафедру аналітичної хімії у 1944-1960 рр. Він також був завідувачем відділу аналітичної хімії в Інституті загальної та неорганічної хімії Академії наук України у 1941-1968 рр. А. Бабко заснував київську школу хіміків-аналітиків. Він був науковим керівником 50 кандидатів наук та 9 докторів наук.

Анатолій Кирилович заклав основи фундаментального інструментального та хемілюмінесцентного аналізу, зробив значні досягнення в дослідженні комплексоутворення в розчинах та застосування комплексних сполук в аналітичній хімії. Під його керівництвом було розроблено багато чутливих та вибіркових методів визначення різних елементів у природних та технічних об’єктах. А. Бабко опублікував більше 450 наукових праць та 9 книг, які було перекладено декількома мовами. А. Бабко організував велику кількість наукових конференцій, був головним редактором Українського хімічного журналу з 1958 по 1968 рр, а також був членом редколегії Журналу аналітичної хімії. У 1963 році Анатолія Кириловича було обрано членом Комісії з аналітичної хімії в Міжнародному союзі фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC).

Анатолій Бабко народився 15 жовтня 1905 року у Томській губернії (Росія) у родині залізничника. У 1908 році родина переїхала до України, де у 1921 році він закінчив середню школу. У 1922 його було зараховано на хімічний факультет Київського політехнічного інституту. У 1928 вступив до аспірантури під керівництвом професора М.О. Тананаєва. У 1934 році він став доцентом на кафедрі аналітичної хімії у Київському державному університеті, де і працював до останніх днів. Анатолій Кирилович Бабко захистив кандидатську дисертацію в 1937 році, а докторську – у 1940. Його було призначено професором Київського державного університету у 1943 році. У 1948 році він став член-кореспондентом, а у 1957 – академіком Академії наук України. У 1966 році йому було присвоєне звання «Заслужений діяч науки України». Також був нагороджений орденом Леніна та Знаком Пошани.